Зіркоторкана

Її погляд - трохи вбік і вгору. Вона не уникає - вона відчула. Її лице - фіолетове й блакитне, ніс палає червоним, ніздрі світяться жовтим.Очі - різнокольорові: ліве - рожеве, праве - з жовтою зіницею і помаранчево-рожевою райдужкою. Вона бачить неоднаково - бо кожне
око народжене з іншого досвіду. На голові - кепі, а на його вершині - зірка. Вухо праворуч
витягнулось угору й торкається зірки кінчиком - ніби ловить знак, ніби слухає небо.
З її правого ока тече помаранчева сльоза. На ній - напівзаплющене фіолетове око.
Це - емоція, яка не мовчить. Це сльоза, що бачить. Почуття, що усвідомлені. Вона в кольоровій обвʼязці - рожево-фіолетово-червоній, із візерунком у крапку. А знизу - синя сукня, і її рука на ній - як вузол між зовнішнім і внутрішнім.