Графіка

«Бутонноока. Шпилькомушляна.»

2026 Парір 42 x 59 ,4 см Олівці, лайнери.

Одне око залишає обличчя й оселяється в незрілому бутоні, що

прикриває його, ніби погляд потребує часу, щоб розквітнути. Широке

стебло повільно спускається крізь тіло, розгортаючи шари кольору й текстури.

Крило, яке проростає просто з грудей, м’яко торкається стебла. Воно вже

не крило і ще не руки - лише жест, що оберігає власне проростання.

Там, де тіло переходить у стегна, народжуються мушлі. Із них виростають

шпильки з гострими носками та яскраво-червоними підошвами - не як

взуття, а як продовження рівноваги.

Портрет істоти, що дозволила своєму погляду змінити місце, аби тіло

могло навчитися цвісти.