«Голова, налита у келих»

Людська голова застигла всередині коктейльного келиха, ніби думку обережно

перелили у прозоре скло. З верхівки проростають маленькі ріжки - тихі сигнали

внутрішнього бунту, що впираються у повітря над чашею. Товста ніжка келиха вкривається

текстурою, схожою на брови, а підставка приховує колючі елементи, немов напій

тримається на прихованому неспокої. Одна рука зібгана позаду скляного тіла, інша безсило спадає вниз, плечем вростаючи у крило-рог, що виростає з самої чаші. У цьому келиху налито не напій - у ньому застигла істота, чия думка стала

формою.