«Перлина між двома поглядами»

Дві голови дивляться одна на одну крізь простір, де між їхніми руками застигла широка

перлина - тиха точка зустрічі. Одна істота слухає світ квітковим вухом із важкою

серцевиною, а інше вухо тягнеться хвостом через голову, ніби думка, що не має кінця. З її

підборіддя проростають долоні - жести, які ще не стали словами. Навпроти, інша голова носить бороду з крил, складених кінчиками одне до одного, немов вони намагаються зберегти крихку рівновагу повітря. Перлина між ними - це мовчання, яке обидва погляди одночасно бережуть і народжують.