«Самообвита. Самоносна. Зіркокаблучна.»

Істота ніби танцює у власній абсурдності: її нога, вишукано вбрана в туфлю-шпильку з мініатюрним гранатом і гілочками-зірками, закручується над зачепленим капелюхом. Фігурні, хаотично блукаючі брови ведуть погляд у різні боки, а праве вухо прикрашене сережкою- метеликом, з якої цівкою стікає крапелька, що проростає

темною квіткою. З підборіддя виростають довгі пальці без рук, лівий із казковою сигаретою, правий зависає в повітрі, а третя рука зі щупальцями простягається в простір,

проростаючи з них згорілу зірку. Тулуб ховає фігурну вазу з двома квітами, одна з яких важко звисає вниз, нагадуючи мушлю, а зверху сідниць здіймається великий хвіст із

натягнутою коктейльною сумочкою. Маленькі шипасті хвостики замість ніг підкреслюють фантасмагоричну нестабільність істоти, чий світ - це химерна симфонія ліній, об’єктів і символів.