«Три голови одного тіла»

У центрі постає істота, тіло якої не зібране з м’язів чи

кісток, а з самих голів. Одна з них нахиляється вправо, і з-під її підборіддя проростають кілька рук - жестів більше, ніж можна порахувати. Нижче дві інші голови складають тулуб і сідниці, ніби думки поступово перетворилися на форму тіла. Навколо нижньої голови

розходяться пальці або промені - важко сказати, де закінчується рух і починається світло. У цій істоті кожне обличчя одночасно є частиною тіла і частиною

свідомості, що намагається знайти спільний напрямок.