«Двоє, що злилися щоками, під крилами і очима»

Дві істоти притуляються щоками, розділяючи теплі, майже невидимі усмішки, ніби простір між ними наповнений тихим світлом. Ліва істота носить маленький рожево-червоний капелюшок, а її подовжене тепло- коричневе вухо тягнеться вправо, закінчуючись масивною сережкою, що звисає вниз і живиться енергією тіла. Ліва рука перетворена на крило, з якого проростають двоє менших паростків, усередині яких пульсують крихітні червоні шипчики. На місці іншої руки виростає плече з ключицею, у якому з'являється яскраво-блакитне око, що слідкує крізь простір. Права істота, що розташована справа, прикриває своє розходящеся тіло рукою, яка роздвоюється в дві долоні, а з верхньої проростає напівкрило-напівкапелюх, що тягнеться над головою й оберігає її. Усі деталі переплітаються, утворюючи складну, метафоричну тканину тіл, поглядів і руху - картина ніби зупиняє момент, де близькість стає тілесною і світловою, а межі істот розчиняються одна в одній.